наболіло #пост_ні_про_що

Давай, взірви мене, зроби останній вистріл. В тебе це так добре виходило, спробуй ще раз. Спробуй, подзвони і скажи що ненавидиш мене, що все закінчилось так і не почавшись, скажи що я для тебе просто ніхто.Всерівно, гірше чим є не буде, і навряд чи колись було. 
Взірви мене, і будь що буде.
Знаєш, з тобою я пройшла добру школу виживання, чекати тебе годинами, днями, ночами, тижнями, щоб потім почути одну фразу, яка є краще будь-якої зброї...
От скажи, заради чого чекати? Нащо надіятись? Навіщо ти давав мені надію, яку ж сам потім виривав з моїх обіймів, залишаючи мене один на один з моїми кошмарами.
Ну ж звісно, це був твій хід конем, ти все знав про них, все знав про мене, знав що без стакану молока мені не заснути, взагалі не лягти в ліжко, знав що накрити мене треба, і нехай на вулиці +27. Ти все знав. Знав, і от так цим користувався.
Знав що чекала твого дзвінка/повідомлення о 23:06, знав що рахувала дні, зустрічі, обійми та навіть поцілунки...
Рахувала все, вивчила тебе, і все що пов'язане з тобою.
І заради чого? Заради страждань? Невзаємності? Заради чого, скажи?
Взірви мене, спробуй, подзвони. Подзвони і скажи що це кінець.
Постав крапку ти, після моїх трьох…

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте